Словник української мови Грінченка

виліплювати

Виліплювати, -люю, -єш

сов. в. виліпити, -плю, -пиш, гл. Лѣпить, слѣпить, вылѣпить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. виліплювати — вилі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. виліплювати — -юю, -юєш, недок., виліпити, -плю, -пиш; мн. виліплять; док., перех. 1》 Ліпити з глини, гіпсу і т. ін. скульптурні зображення живих істот, предметів. 2》 перен. Впливаючи на кого-небудь, формувати його погляди, вдачу і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виліплювати — ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЛІПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ліплять; док. 1. що. Ліпити з глини, гіпсу і т. ін. скульптурні зображення.  Словник української мови у 20 томах
  4. виліплювати — ВИРОБЛЯ́ТИ (удосконалювати певні якості, особливості тощо в якомусь напрямку працею, вправами, силою волі тощо), РОЗВИВА́ТИ, ВИХО́ВУВАТИ, ФОРМУВА́ТИ, ВИКО́ВУВАТИ, ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, КРИСТАЛІЗУВА́ТИ. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. виліплювати — ВИЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ЛІПИТИ, плю, пиш; мн. ви́ліплять; док., перех. 1. Ліпити з глини, гіпсу і т. ін. скульптурні зображення живих істот, предметів. Не спиняючи розповіді, бере [Річард] глину і править далі, виліплюючи щось (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах