вимагацький
ВИМАГА́ЦЬКИЙ, а, е.
Стос. до вимагацтва.
Міг байдужим пройти мимо чужого болю, та що чужого: навіть у ставленні до батьків раз у раз стала з'являтись вимагацька правота, грубість, якась легковажна брехливість (О. Гончар);
Прикметною рисою сучасної політики стає те, що деякі супердержави ведуть брехливу, наклепницьку та вимагацьку політику стосовно менших та економічно привабливих країн (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)