1. Словник української мови у 20 томах

вимагацький

ВИМАГА́ЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до вимагацтва.

Міг байдужим пройти мимо чужого болю, та що чужого: навіть у ставленні до батьків раз у раз стала з'являтись вимагацька правота, грубість, якась легковажна брехливість (О. Гончар);

Прикметною рисою сучасної політики стає те, що деякі супердержави ведуть брехливу, наклепницьку та вимагацьку політику стосовно менших та економічно привабливих країн (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимагацький — вимага́цький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вимагацький — -а, -е. Який пов'язаний із вимаганням чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови