вимазаний
ВИ́МАЗАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́мазати 1–3.
Кімнатка була малесенька, чепурненька, з чисто вимазаною долівкою (В. Винниченко);
Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (В. Кучер);
Після навчання Марко залишався в школі, ходив вимазаний фарбами, чорнилом (О. Копиленко);
Вона підвелась, відступила вбік, заклала вимазані рученята за спину (В. Домонтович);
* У порівн. Не такі дочки у Василя Семеновича: якісь циганки повдавалися! .. з циганським кучерявим волоссям, а чорні ж то чорні, як у сажу вимазані! (Панас Мирний);
// ви́мазано, безос. пред.
Долівка, піч, лавки – все вимито й вимазано (С. Васильченко);
В одну мить казаночок уже спорожнено й ретельно вимазано зсередини до останньої крупини (В. Підмогильний);
У хаті було вимазано, долівка притрушена сухим сіном, і лави навколо стола і попід стінами аж до мисника застелені килимками (Т. Осьмачка).
Словник української мови (СУМ-20)