вимазаний
ВИ́МАЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́мазати 1,3.
Він пильно оглянув заново вимазані вапном стіни (Кучер, Чорноморці, 1956, 144);
Після навчання Марко залишався в школі, ходив вимазаний фарбами, чорнилом (Коп., Десятикласники, 1938, 206);
*У порівн. Не такі дочки у Василя Семеновича: якісь циганки повдавалися!..з циганським кучерявим волоссям, а чорні ж то чорні, як у сажу вимазані! (Мирний, II, 1954, 107).
Словник української мови (СУМ-11)