вимантачити

ВИ́МАНТАЧИТИ, чу, чиш, док., що.

1. Вигострити мантачкою.

Їй дали косу, яку спеціально одклепав і вимантачив дід Сербиченко (Ю. Яновський).

2. розм. Видурити, випросити задурно що-небудь у когось.

А поки що, – держіть свої грошенята при собі, .. щоб не знайшовся який пройдисвіт, що, прикриваючись добрим ділом, не вимантачив їх у Вас (Панас Мирний);

Всієї землі не повернуть.., а десятинок з десять можна буде вимантачити (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. вимантачити — ви́мантачити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимантачити — -чу, -чиш, док., перех. 1》 Вигострити мантачкою. 2》 перен., розм. Видурити що-небудь у когось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимантачити — ВИМА́НЮВАТИ (добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів), ВИДУ́РЮВАТИ, ВИТЯГА́ТИ, ВИТЯ́ГУВАТИ, ВИУ́ДЖУВАТИ. — Док.: ви́манити, ви́дурити, ви́тягти, ви́тягнути, ви́удити, ви́мантачити розм. ви́туманити діал. Виманив він у Олексія багацько..  Словник синонімів української мови
4. вимантачити — ВИ́МАНТАЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Вигострити мантачкою. Їй дали косу, яку спеціально одклепав і вимантачив дід Сербиченко (Ю. Янов., II, 1958, 261). 2. перен., розм. Видурити що-небудь у когось. А поки що, — держіть свої грошенята при собі, ..  Словник української мови в 11 томах
5. вимантачити — Ви́мантачити, -чу, -чиш гл. 1) Выострить мантачкою (см. мантачка) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.  Словник української мови Грінченка