вимантачити
Ви́мантачити, -чу, -чиш
гл.
1) Выострить мантачкою (см. мантачка) 2) Выманить что, выпросить. Мнж. 177. Не придумає, щоб його тут утворити таке, щоб у чумака гроші вкрасти, або як вимантачить, то вимантачить. Рудч. Ск. II. 169.
Словник української мови Грінченка