виманіжити

ВИ́МАНІЖИТИ, жу, жиш, док., кого, розм.

1. Сильно побити; відлупцювати.

Мірошник як візьме набивачку, давай її [бабу] сповідати, виманіжив добре та й пустив (з казки).

2. заст. Змучити працею, виснажити.

Виманіжив коней, аж мокрі (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. виманіжити — ви́маніжити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. виманіжити — -жу, -жиш, док., розм. 1》 Сильно побити; відлупцювати. 2》 Змучити працею, виснажити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виманіжити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше...  Словник синонімів української мови
4. виманіжити — ВИ́МАНІЖИТИ, жу, жиш, док., розм. 1. Сильно побити; відлупцювати. Той [мірошник] як візьме набивачку, давай її сповідати, виманіжив добре та й пустив (Укр.. казки, легенди.., 1957, 488). 2. Змучити працею, виснажити. Виманіжив коней, аж мокрі (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
5. виманіжити — Ви́маніжити, -жу, -жиш гл. 1) Отколотить, побить. Виманіжте добре, та й пустив. Мнж. 104. 2) Измучить работой. Виманіжив коней, аж мокрі.  Словник української мови Грінченка