вимарений

ВИ́МАРЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́марити.

Молодик стояв теж як укопаний, але зовсім не з переляку, а тому, що ця дівчина .. не тільки цілком відповідала його вимареному ідеалові жіночої краси, .. а ще мала у собі щось нове (Ю. Клен);

Омріюють поети Довгожданий вимарений мир (В. Коротич);

Нарешті наш безіменний горе-герой опиняється у вимареному ночами кріслі директора комбінату і розпочинає свою шкідницьку діяльність (із журн.);

Атеїст сприймає релігійну людину як занурену у вигаданий, вимарений нею примарний світ (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вимарений — ви́марений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. вимарений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вимарити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимарений — ВИ́МАРЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́марити. [Орест:] Недарма люди завжди старались заселить порожні ліси і води німфами, русалками, взагалі чимсь живим, хоч би й фантастичним, вимареним (Л. Укр., II, 1951, 52).  Словник української мови в 11 томах