Словник української мови у 20 томах

вимахнути

ВИ́МАХНУТИ, ну, неш, док.

Однокр. до вима́хувати.

Далі вони знов вимахнули нагайками і помчали геть (Леся Українка);

Кулик, який все ще стояв на ґанку перед людьми, збадьорено вимахнув ґирлиґою (О. Гончар);

Вимахнула палиця і впала на плечі Милі (Ю. Мушкетик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вимахнути — ви́махнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вимахнути — -ну, -неш, док. Однокр. до вимахувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вимахнути — ви́махнути: ◊ ви́махнути козла́ → козла  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вимахнути — ВИ́МАХНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до вима́хувати. Далі вони знов вимахнули нагайками і помчали геть (Л. Укр., III, 1952, 612); Кулик, який все ще стояв на ганку перед людьми, збадьорено вимахнув гирлигою (Гончар, Таврія.., 1957, 308).  Словник української мови в 11 томах