вимахування

ВИМА́ХУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вима́хувати.

Левко, зарожевілий від вимахування вилами, винувато кліпнув очима (П. Панч);

Озирнулася [Каломела] й побачила: кличуть таки її, ханську жону. Вимахують чимось примітним над головою й дають тим вимахуванням знак: “Вернись, ходи назад, до стійбища!” (Д. Міщенко);

Справжній патріотизм – це мозолі від роботи, а не від вимахування прапорами (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. вимахування — вима́хування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. вимахування — -я, с. Дія за знач. вимахувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимахування — ВИМА́ХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. вима́хувати. Левко, зарожевілий від вимахування вилами, винувато кліпнув очима (Панч, II, 1956, 14).  Словник української мови в 11 томах