вимежовувати

ВИМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МЕЖУВАТИ, ую, уєш, док., що.

Проводячи межу, межі, виділяти частину земельної ділянки.

Закон від 18 травня 1882 року надавав право кожному власнику, що мав 50 і більше десятин землі, отримати “відрубну” ділянку, якщо ж кількість землі перевищувала 300 десятин в одного власника, то він зобов'язаний був вимежовувати “відрубні” ділянки (з наук. літ.);

Включення визначених територій до складу Канівського природного заповідника дасть змогу оперативно вимежувати особливо цінні землі від можливого роздержавлення (з газ.).

Значення в інших словниках

1. вимежовувати — вимежо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. вимежовувати — -ую, -уєш, недок., вимежувати, -ую, -уєш, док., перех., спец. Проводячи межу, межі, виділяти частину земельної ділянки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимежовувати — ВИМЕЖО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МЕЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех., спец. Проводячи межу, межі, виділяти частину земельної ділянки.  Словник української мови в 11 томах