вимерзати
ВИМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВИ́МЕРЗНУТИ, ВИ́МЕРЗТИ, зне; мин. ч. ви́мерз, ла, ло; док.
1. Гинути від морозів (про рослини).
Після обіду взявся мороз, і надвечір повалив густий сніг. Лежить, не тане, і зелень від нього не вимерзає (В. Кучер);
В люті морози в них [яблуньок] може вимерзнути коріння (О. Донченко);
– Торік вимерзла пшеничка, а цього літа центнерів двадцять дала (С. Журахович).
2. Висихати під дією морозу.
Не помітила, коли й додому повернулась, розвісила на вірьовці білизну, нехай вимерзає (А. Шиян);
Бодай же ти, бистра річечко, Сюю зиму вимерзла (з народної пісні).
Словник української мови (СУМ-20)