вимерзати

ВИМЕРЗА́ТИ, а́є, недок., ВИ́МЕРЗНУТИ, ВИ́МЕРЗТИ, зне; мин. ч. ви́мерз, ла, ло; док.

1. Гинути від морозів (про рослини).

Після обіду взявся мороз, і надвечір повалив густий сніг. Лежить, не тане, і зелень від нього не вимерзає (В. Кучер);

В люті морози в них [яблуньок] може вимерзнути коріння (О. Донченко);

– Торік вимерзла пшеничка, а цього літа центнерів двадцять дала (С. Журахович).

2. Висихати під дією морозу.

Не помітила, коли й додому повернулась, розвісила на вірьовці білизну, нехай вимерзає (А. Шиян);

Бодай же ти, бистра річечко, Сюю зиму вимерзла (з народної пісні).