вимикатися
ВИМИКА́ТИСЯ¹, а́ється, недок., ВИ́МКНУТИСЯ, неться, док.
1. Переставати діяти внаслідок роз'єднання із загальною системою або припинення подачі енергії.
Пролунав протяжний дзвінок – в інкубаторі підвищилася температура. Відразу ж автоматично вимикається система нагрівання (з газ.);
На третій місяць двигуни вимкнулись, і зореліт помчав по інерції [за інерцією] (О. Бердник).
2. тільки недок. Пас. до вимика́ти.
В жодній квартирі не вимикалося радіо (О. Іваненко);
Світло вимикається, післявідбійна тиша настає (О. Гончар).
ВИМИКА́ТИСЯ², а́юся, а́єшся, недок., ВИ́МКНУТИСЯ, нуся, нешся, док., розм.
Швидко виїжджати, виходити, вибігати звідки-небудь.
Вечорами дехто запрягав коні і порожнем вимикався на ніч з села (М. Коцюбинський);
Безгучно і прудко, ще більше по-ящуриному вимкнулася [перекупка] з кімнати у двір (Леся Українка);
// Вириватися, вибиратися звідки-небудь.
Раптом одна коняка застрягла в багні по самі коліна. Бідолашна намагалася вимкнутися із трясовини (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)