вимикати
ВИ́МИКАТИ див. вими́кувати.
ВИМИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́МКНУТИ, ну, неш, док., що.
Припиняти дію чого-небудь, перериваючи зв'язок із загальною системою.
Потім я вимикаю .. телефон, світло над головою і віддаюся думкам (Ю. Яновський);
– Я взявся усунути обрив [проводів], не вимикаючи струму (О. Гончар);
// Припиняти дію якого-небудь приладу, електричного механізму.
Потужний прожектор, закріплений на грудях скафандра, давав сліпуче біле проміння. Галя кілька разів вмикала і вимикала його, знайшовши кнопку керування (В. Владко);
Дорога в ущелині круто спадала вниз, шофер вів по ній машину, вимкнувши мотор (В. Кучер);
// перен. Припиняти роботу, блокувати дію біологічного механізму.
Ми поки що навчилися вимикати одиничні гени, на цьому ґрунтуються наші надії на лікування важких спадкових хвороб (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)