вимолот
ВИ́МОЛОТ, у, ч.
1. Дія за знач. ви́молотити.
Сіро-димчасті, жорсткі, міцні колоскові луски зумовлюють дуже важкий вимолот зернин (з наук.-техн. літ.);
Вологість зерна у колосі, а також вологість соломи є вирішальною для визначення ступеня дозволоження зерен під час вимолоту (з навч. літ.).
2. Вимолочене зерно, насіння.
Якщо у бурульок немає всередині пустоти, то налив хлібів повний і вимолот багатий (із журн.);
У зерносховищах вимолот зберігається з урахуванням оптимального температурного режиму та вологості повітря (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)