виморожувати
ВИМОРО́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МОРОЗИТИ, ожу, озиш, док., що.
1. Витримувати що-небудь при низькій температурі, на морозі для видалення вологи, води або часточок інших речовин.
Особлива кристалічна структура льоду не залишає місця для сторонніх часточок – і шкідливих, і корисних, тому в разі потреби можна легко виморожувати шкідливі домішки з різних речовин (з наук.-техн. літ.);
// Витримувати при низькій температурі з метою дезінфекції, знищення шкідливих комах і т. ін.
У Петербурзькому повивальному інституті, посилаючись на роботи Земельвейса, рекомендували відокремлювати хворих породілей від здорових, окурювати повітря палати хлором, стежити за чистотою білизни, виморожувати матраци й подушки (з мемуарної літ.);
Щоб не заводилися міль та кліщі, рекомендують виморожувати одяг, який довгий час зберігається у шафі (з Інтернету).
2. Нищити морозом.
Пшениці найкращих сортів – “аврори” та “кавкази” – стоять між лісосмугами справді як море золоте. Не виморозило їх взимку, не спалило суховіями навесні, не поклало бурями – буде великий хліб (О. Гончар);
Подме далі вітер із морозом і виморозить озимину (із журн.).
3. мед. Видаляти небажану, хвору тканину за допомогою низької температури.
Багато пухлин можна виморожувати, але при цьому температура інструмента не повинна перевищувати мінус 180 градусів (з навч. літ.);
Професіонал знає, які клітини потрібно припалювати чи виморожувати, а на які діяти хімічними препаратами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)