виморочний

ВИ́МОРОЧНИЙ, а, е, юр.

Який залишився після смерті власника і не переданий у спадок (про вклад, майно, власність).

Земельні наділи у Спарті успадковувалися тільки старшими синами, інші могли одержати лише виморочні наділи (із журн.);

Виморочний дім.

Значення в інших словниках

1. виморочний — ви́морочний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. виморочний — -а, -е, юр. Який залишається після померлого власника, що не мав спадкоємців або якщо спадкоємці не прийняли спадщину у встановлений строк чи позбавлені права спадкування. Виморочне майно — у цивільному праві – майно, яке не має власника або власник якого невідомий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виморочний — ВИ́МОРОЧНИЙ, а, е, юр. Який залишається після померлого власника, що не мав спадкоємців або якщо спадкоємці не прийняли спадщину у встановлений строк чи позбавлені права спадкування. Виморочне майно.  Словник української мови в 11 томах