виморочний
ВИ́МОРОЧНИЙ, а, е, юр.
Який залишився після смерті власника і не переданий у спадок (про вклад, майно, власність).
Земельні наділи у Спарті успадковувалися тільки старшими синами, інші могли одержати лише виморочні наділи (із журн.);
Виморочний дім.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виморочний — ви́морочний прикметник Орфографічний словник української мови
- виморочний — -а, -е, юр. Який залишається після померлого власника, що не мав спадкоємців або якщо спадкоємці не прийняли спадщину у встановлений строк чи позбавлені права спадкування. Виморочне майно — у цивільному праві – майно, яке не має власника або власник якого невідомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виморочний — ВИ́МОРОЧНИЙ, а, е, юр. Який залишається після померлого власника, що не мав спадкоємців або якщо спадкоємці не прийняли спадщину у встановлений строк чи позбавлені права спадкування. Виморочне майно. Словник української мови в 11 томах