виморочний

ви́морочний

-а, -е, юр.

Який залишається після померлого власника, що не мав спадкоємців або якщо спадкоємці не прийняли спадщину у встановлений строк чи позбавлені права спадкування.

Виморочне майно — у цивільному праві – майно, яке не має власника або власник якого невідомий.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виморочний — ви́морочний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. виморочний — ВИ́МОРОЧНИЙ, а, е, юр. Який залишився після смерті власника і не переданий у спадок (про вклад, майно, власність). Земельні наділи у Спарті успадковувалися тільки старшими синами, інші могли одержати лише виморочні наділи (із журн.); Виморочний дім. Словник української мови у 20 томах
  3. виморочний — ВИ́МОРОЧНИЙ, а, е, юр. Який залишається після померлого власника, що не мав спадкоємців або якщо спадкоємці не прийняли спадщину у встановлений строк чи позбавлені права спадкування. Виморочне майно. Словник української мови в 11 томах