виморювання

ВИМО́РЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. вимо́рювати.

Українська нація зазнала нещадного виморювання, тисячних арештів та розстрілів (із журн.);

Ніякі війни та нищення народів не зрівняються з масштабністю виморювання українського населення, що жило в країні з найродючішими ґрунтами (з газ.).

Значення в інших словниках

1. виморювання — вимо́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови