вимуруваний
ВИ́МУРУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́мурувати.
Вони з'їхали з мосту і, поминувши кам'яну браму, вимурувану над самим урвищем прямовисного берега, попрямували вузькою вулицею вгору, до центру (В. Малик);
Ліворуч від Спасо-Преображенського собору біліє не менш величний Борисоглібський собор, вимуруваний з міцної золотавої плінфи у першій половині XII століття князем Давидом (з Інтернету);
* У порівн. Отак і стоять вони [Тетянка з батьком] якийсь час, неначе вимурувані з каменю самої історії (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)