вимученість
ВИ́МУЧЕНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. ви́мучений 2.
Зморшки біля очей та на шиї .. вона прикривала білою газовою косинкою. Вигляду злинялості, вимученості додавало ще й волосся – ріденьке, світло-жовте (Ю. Мушкетик);
Як відзначив Андрій Садовий, Яцек Куронь попри вимученість тривалою хворобою вражає своїм гумором та життєдайною активністю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)