винаймання
ВИНАЙМА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. винайма́ти.
У Києві попит на винаймання житла завжди був високим (з газ.);
Альтернативою готелю може стати винаймання квартири (з Інтернету);
Орендуючи квартиру, ви отримуєте ключ і стаєте повноправним господарем апартаментів на час винаймання (з мови реклами).
Словник української мови (СУМ-20)