винесення

ВИ́НЕСЕННЯ, я, с.

Дія за знач. ви́нести 1, 2, 4, 5.

Початком реалізації концепції могло би бути винесення на обговорення світовою громадськістю низки міжнародних ініціатив (з публіц. літ.);

Винесення із врожаєм поживних речовин людина намагається компенсувати мінеральними добривами (з наук. літ.);

Суддя не може бути без згоди Верховної Ради України затриманий чи заарештований до винесення обвинувального вироку судом (Конституція України).

Значення в інших словниках

1. винесення — ви́несення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. винесення — -я, с. Дія за знач. винести 1), 4), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. винесення — ВИ́НЕСЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́нести 1, 4, 5.  Словник української мови в 11 томах