винизаний

ВИ́НИЗАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до ви́низати.

Верх головного убору круглий, із дорогої тканини, інколи винизаний перлами (з наук.-попул. літ.);

Усі намистинки були винизані, не лишилося жодної (з Інтернету);

* Образно. Бачив він довгі рядки, винизані його рукою, охайні рядки цифр (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. винизаний — ви́низаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови