винизаний — Орфографічний словник української мови

винизаний — ВИ́НИЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́низати. Верх головного убору круглий, із дорогої тканини, інколи винизаний перлами (з наук.-попул. літ.); Усі намистинки були винизані, не лишилося жодної (з Інтернету); * Образно. Бачив він довгі рядки, винизані його рукою, охайні рядки цифр (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах