виноробство

ВИНОРО́БСТВО, а, с.

Виготовлення вина з винограду та деяких інших ягід і плодів способом спиртового бродіння; винарство.

Діоніс – в грецькій міфології – бог виноградарства й виноробства (Н. Королева);

Історія свідчить про те, що в стародавні часи виноробство було також поширене на території сучасної Республіки Узбекистан (з наук.-попул. літ.);

Виноробство як частина людського буття зародилося в Середземномор'ї, звідки поширилося всією Європою (з навч. літ.);

Виноробство в Україні завжди було важливою галуззю агропромислового комплексу (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виноробство — виноро́бство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. виноробство — -а, с. Виготовлення вина з винограду та деяких інших ягід і плодів способом спиртового бродіння; винарство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виноробство — ВИНА́РСТВО (виготовлення вина з винограду та деяких інших ягід і плодів способом спиртового бродіння), ВИНОРО́БСТВО. Татари вирощували інші, забуті сорти, чудові на смак, але не придатні для винарства (З. Тулуб); Грузія здавна вважається класичною країною виноробства (з журналу).  Словник синонімів української мови
4. виноробство — ВИНОРО́БСТВО, а, с. Виготовлення вина з винограду та деяких інших ягід і плодів способом спиртового бродіння; винарство. Крим славиться виноробством (Ек. геогр. СРСР, 1957, 287).  Словник української мови в 11 томах