виньяк

ВИНЬЯ́К, у́, ч.

Міцний алкогольний напій, який виробляють із сирих винних дистилятів добірних сортів винограду і витримують упродовж кількох років у дубових бочках; відповідник коньяку.

Виньяк походить із Сербії, області Крушев'як, яка відома своїми виноградарськими традиціями (із журн.);

Міцні напої зі спирту, отриманого дистиляцією виноградних вин, можуть іменуватися коньяками тільки при реалізації на внутрішньому ринку, у всіх інших випадках вони називаються бренді, арманьяк, виньяк (з Інтернету).

Значення в інших словниках

1. виньяк — винья́к іменник чоловічого роду алкогольний напій  Орфографічний словник української мови
2. виньяк — Вистояна горілка (бл. 40% міцності), яку виробляють із сирих винних дистилятів і витримують упродовж кількох років у дубових бочках; відповідник коньяку.  Універсальний словник-енциклопедія