випадіння
ВИПАДІ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. випада́ти і ви́пасти¹ 1, 2, 5, 6.
При випадінні волосся миють голову міцним відваром із суміші кори верби та коренів лопуха (з газ.);
Внаслідок конденсації водяної пари відбувається випадіння опадів у вигляді дощу чи снігу (з наук. літ.);
Він хотів виписати мені штраф, я автоматично ткнув йому купюру, він автоматично взяв і раптом потис мені руку. Якесь випадіння з дійсності (Л. Костенко);
У дітей із дефектами мовлення випадіння складів слів не залежить від позиції наголошеності чи ненаголошеності (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)