1. Словник української мови у 20 томах

випадіння

ВИПАДІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. випада́ти і ви́пасти¹ 1, 2, 5, 6.

При випадінні волосся миють голову міцним відваром із суміші кори верби та коренів лопуха (з газ.);

Внаслідок конденсації водяної пари відбувається випадіння опадів у вигляді дощу чи снігу (з наук. літ.);

Він хотів виписати мені штраф, я автоматично ткнув йому купюру, він автоматично взяв і раптом потис мені руку. Якесь випадіння з дійсності (Л. Костенко);

У дітей із дефектами мовлення випадіння складів слів не залежить від позиції наголошеності чи ненаголошеності (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випадіння — випаді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. випадіння — -я, с. 1》 Дія за знач. випадати 1), 5). Випадіння шерсті. Випадіння звука. 2》 мед. Вихід внутрішнього органу або його частини через природний отвір або рану. 3》 мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випадіння — ВИПАДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. випада́ти 1, 5. Випадіння шерсті; Випадіння звука. Словник української мови в 11 томах