випадок
ВИ́ПАДОК, дку, ч.
1. Те, що сталося, трапилося (звичайно несподівано); подія.
Сей маленький випадок зробив дуже багато: в перший раз почула Маруся, де вона є і що з нею тут [серед опришків] може статися (Г. Хоткевич);
Вартовий міліціонер повідомив його [начальника міліції], що ніяких випадків уночі не трапилось (І. Микитенко);
// Наявність того чи іншого явища, факту.
Є ще випадок закономірного вживання архаїзмів – це іронія, сарказм (М. Рильський).
2. Обставини, стан речей, ситуація.
Чернишеві хотілося підбадьорити хлопця, але він не знав, як це робиться в таких випадках (О. Гончар);
Віра чомусь таку помаду вважала особливо красивою і берегла для винятково урочистих випадків (М. Руденко);
// Раптовий зручний момент, непередбачені сприятливі обставини для виконання чого-небудь; нагода, оказія.
Віктор увесь день шукав випадку, щоб наодинці поговорити з Шепель (О. Донченко).
3. Те саме, що випадко́вість 2.
А що мені не розбито голову прикладом, не розпорото живіт штиком, не прострелено груди кулею так, як іншим, то се ж тільки випадок (Леся Українка);
– Вся річ у тому, – казав далі Пащенко, – що випадок не може бути нещасливим (В. Підмогильний);
Чи то просто випадок, чи судилось так, Тут мені зустрівся запальний юнак (Л. Забашта).
(1) На ви́падок <�У ви́падку> чого – якщо буде, трапиться що-небудь; з настанням, появою і т. ін. чогось.
Нарешті в одній тайстрі знайшла бунду: якийсь запасливий опришок узяв на випадок дощу (Г. Хоткевич);
Металіді зібрав свою капелу в глухій камері, договорився, що всі слухають концерт лежачи .. та що хор теж на випадок тривоги лягає собі на підлогу й “спить”, як ні в чому не бувало (І. Багряний);
(2) Неща́сний ви́падок – обставина, що призводить до тяжких наслідків (тілесних ушкоджень, смерті, втрати майна і т. ін.).
– Скажи, скільки ти втратив сьогодні через цей нещасний випадок? Ми все повернемо (Б. Левін);
– Я ж не міліція, не реєструю нещасних випадків (В. Дрозд);
(3) Смерте́льний ви́падок – серйозне захворювання, тяжка травма, поранення і т. ін., що можуть закінчитися або закінчуються смертю.
– Що надзвичайного в тому, що викликали професора? Це тільки в нашому обивательському містечку люди такі провінціали, що, за їх поняттям, професора викликають тільки у смертельних випадках (Ірина Вільде).
△ (4) Страхови́й ви́падок, юр. – передбачені договором страхування або законодавством обставини, події, з настанням яких страховик зобов'язаний здійснити виплату страхової суми застрахованій особі.
Щодо кожного страхового випадку заповнюється формуляр повідомлення про страховий випадок (з наук.-попул. літ.);
Пожежа, як страховий випадок, зобов'язує страхову компанію відшкодувати збитки страхувальнику (з навч. літ.).
◇ (5) Від ви́падку до ви́падку – принагідно, нерегулярно, несистематично.
Яворницький збирав фольклор не від випадку до випадку, а постійно використовував для цього щонайменші можливості (із журн.);
Більшість аптечних медикаментів людина купує від випадку до випадку – при застудах, розладах травлення, болях різної генези (з газ.);
(6) На кра́йній ви́падок – якщо немає (не буде) іншого виходу.
Коли мене паразити [фашисти] візьмуть вішати, я буду їм уголос читати слова батька Тараса. Це мені видиться така моя смерть на крайній випадок (Ю. Яновський);
В Святошині, Голосіївському лісі київські ополченці готувалися до захисту міста на крайній випадок (П. Загребельний);
Пійма́ти (спійма́ти, злови́ти) / лови́ти хвили́ну (моме́нт, ви́падок і т. ін.) див. пійма́ти;
(7) Про (на) вся́кий (всяк) ви́падок:
а) передбачаючи можливу потребу.
– На передній лівій нозі коня хляпала підкова, – показує Іван Панасович на чітко окреслений слід. Про всякий випадок зробимо відтиск, – носком чобота окреслює й прямує полем (М. Стельмах);
– Я взяв з собою два операційні костюми і маски на всякий випадок (Ю. Щербак);
б) щоб уникнути можливої небезпеки або чого-небудь непередбаченого.
Додому повертали ми, не поспішаючи, про всяк випадок знову ж не навпростець, а через Вижинівку (І. Муратов);
Мироненко зайшов по шию у воду і відштовхнув пліт. Про всяк випадок прив'язав себе до деревини (С. Голованівський);
Пропуска́ти / пропусти́ти моме́нт (мент, ви́падок і т. ін.) див. пропуска́ти.
Значення в інших словниках
- випадок — (те, що розпочалося зненацька) пригода, подія, епізод, інцидент, діал. припадок. Словник синонімів Полюги
- випадок — ви́падок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- випадок — Казус, інцидент, епізод, с. пригода, неґ. халепа, р. трапунок, (прообраз сучасного) прецедент; (нещасний) ІД. АВАРІЯ; (слушний) нагода, оказія, шанс, момент; П. випадковість; ФР. раз <н. у разі = у випадку>. Словник синонімів Караванського
- випадок — [випадок] -дку, м. (ў) -дку, мн. -дкие, -дк'іў Орфоепічний словник української мови
- випадок — -дку, ч. 1》 Те, що сталося, трапилося (зазвичай несподівано). || Наявність того чи іншого явища, факту. 2》 Обставини, стан речей, ситуація. || Раптовий зручний момент, непередбачені сприятливі обставини для виконання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випадок — випа́док: ◊ при́крий випа́док → прикрий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- випадок — див. пригода Словник синонімів Вусика
- випадок — Поняття, яким у філософії називають подію (явище), що трапилася внаслідок дії побічних (неістотних) причин; в звичайному розумінні — непередбачена подія, збіг обставин. Універсальний словник-енциклопедія
- випадок — від ви́падку до ви́падку. Нерегулярно, несистематично. Яворницький збирав фольклор не від випадку до випадку, а використовував для цього щонайменші можливості (З журналу). на ви́падок чого. Якщо буде, трапиться що-небудь; з настанням, появою і т. ін. Фразеологічний словник української мови
- випадок — ВИПАДКО́ВІСТЬ (непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають), ВИ́ПАДОК. — Я ніколи не насмілився б бути таким неґречним і зазирати в чужі родинні справи, але випадковість розкрила мені все (З. Словник синонімів української мови
- випадок — Ви́падок, -дку, -дкові, у -дку; -падки, -дків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- випадок — ВИ́ПАДОК, дку, ч. 1. Те, що сталося, трапилося (звичайно несподівано). Сей маленький випадок зробив дуже багато: в перший раз почула Маруся, де вона є і що з нею тут [серед опришків] може статися (Хотк. Словник української мови в 11 томах
- випадок — Ви́падок, -дку м. Случай. пішло на випадок. Пошло на бѣду. Ном. № 1768. ви́падком випасти. а) Случиться. Випадком випало дуже добре. Рк. Левиц. б) Пойти прахомъ. А щоб йому випадком випало. Ном. № 3681. Як беруть з нас гроші (дурно), так випадком і випадуть. Ном. № 13477. ви́падком. Случайно. Словник української мови Грінченка