випадний
ВИПАДНИ́Й, а́, е́.
1. лінгв. Який зникає всередині слів при їх зміні або при словотворенні (про звук).
В українській мові випадний звук “е” чергується з “и” перед “л”, “р”: беру – брати – вибирати, вистелю – вислати – вистилати, завмер – замри – завмирати та ін. (з навч. літ.);
Чергування “о”, “е” з “і” в закритому складі не відбувається, якщо “о”, “е” – випадні або вставні звуки (з навч. літ.).
2. інформ. Який з'являється на екрані в результаті певних дій користувача і надає можливість вибору додаткових функцій або інформації.
Для здійснення відповідних налаштувань програми на панелі керування розгортаємо випадне меню “Налаштування статті”, де вибираємо необхідну нам опцію (з навч. літ.);
Після відкриття програми на екрані з'являється випадне віконце, в якому користувачеві пропонується перелік дій: перевстановити, видалити чи відмінити (із журн.).
Значення в інших словниках
- випадний — випадни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- випадний — -а, -е, лінгв. Який зникає всередині слів під час їх зміни або словотворення. Випадний звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- випадний — Випадни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- випадний — ВИПАДНИ́Й, а́, е́, лінгв. Який зникає всередині слів при їх зміні або при словотворенні. Випадний звук. Словник української мови в 11 томах