випадний

ВИПАДНИ́Й, а́, е́.

1. лінгв. Який зникає всередині слів при їх зміні або при словотворенні (про звук).

В українській мові випадний звук “е” чергується з “и” перед “л”, “р”: беру – брати – вибирати, вистелю – вислати – вистилати, завмер – замри – завмирати та ін. (з навч. літ.);

Чергування “о”, “е” з “і” в закритому складі не відбувається, якщо “о”, “е” – випадні або вставні звуки (з навч. літ.).

2. інформ. Який з'являється на екрані в результаті певних дій користувача і надає можливість вибору додаткових функцій або інформації.

Для здійснення відповідних налаштувань програми на панелі керування розгортаємо випадне меню “Налаштування статті”, де вибираємо необхідну нам опцію (з навч. літ.);

Після відкриття програми на екрані з'являється випадне віконце, в якому користувачеві пропонується перелік дій: перевстановити, видалити чи відмінити (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випадний — випадни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. випадний — -а, -е, лінгв. Який зникає всередині слів під час їх зміни або словотворення. Випадний звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випадний — Випадни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. випадний — ВИПАДНИ́Й, а́, е́, лінгв. Який зникає всередині слів при їх зміні або при словотворенні. Випадний звук. Словник української мови в 11 томах