випадний

Значення в інших словниках

1. випадний — випадни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. випадний — -а, -е, лінгв. Який зникає всередині слів під час їх зміни або словотворення. Випадний звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випадний — ВИПАДНИ́Й, а́, е́. 1. лінгв. Який зникає всередині слів при їх зміні або при словотворенні (про звук). В українській мові випадний звук “е” чергується з “и” перед “л”, “р”: беру – брати – вибирати, вистелю – вислати – вистилати, завмер – замри... Словник української мови у 20 томах
4. випадний — Випадни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)