Словник української мови у 20 томах

випалина

ВИ́ПАЛИНА, и, ж.

Випалене місце.

По всій довжині полотна плащаниці залишилися сліди випалин, немов обрамлюючи видимий на ньому подвійний відбиток чоловіка – спереду і з боку хребта (з наук.-попул. літ.);

У лісі на місці багаття залишилася велика випалина (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. випалина — ви́палина іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. випалина — -и, ж. Випалене місце.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випалина — ВИ́ПАЛИНА, и, ж. Випалене місце.  Словник української мови в 11 томах