випарений
ВИ́ПАРЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́парити.
Зблизька пізнав, що накладають у човни випарену з морської води сіль (Н. Королева);
Свіжоскошену люцерну пропускають через вальці, а зі згущеного і випареного соку отримують порошок. Це – концентрат поживних речовин, відмінний корм для птиці (з наук. літ.);
// ви́парено, безос. пред.
* Образно. Щось солодке і втішне, багатообіцяюче було випарено, вилучено з тих книжок, і йти з ними на балкон тобі більше не смакувало (О. Забужко).
Словник української мови (СУМ-20)