випарка

ВИ́ПАРКА¹, и, ж., рідко.

Те саме, що випа́рювання.

Випарка розсолів може здійснюватись електродним нагрівом, що забезпечує високий коефіцієнт корисної дії (до 96 %) використання електричної енергії, відсутність викидів та чистоту продукції (з наук.-техн. літ.);

Свою історію підприємство почало зі створення цеху з випарки томатної пасти (з газ.).

ВИ́ПАРКА², и, ж.

Апарат для випаровування вологи, рідини.

Під час виварювання випарних апаратів соляною кислотою, а також при огляді корпусу випарки для запобігання вибуху забороняється користуватись відкритим вогнем (з наук.-техн. літ.).

Значення в інших словниках

1. випарка — ви́парка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. випарка — -и, ж. Дія за знач. випарювати, випарити 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випарка — ВИ́ПАРКА, и, ж. Дія за знач. випа́рювати, ви́парити 2, 3. Бешкетника після батьківської випарки за добрий подарунок директорові гімназії було повністю реабілітовано (Речм., Весн. грози, 1961, 110).  Словник української мови в 11 томах