випарка

ВИ́ПАРКА, и, ж. Дія за знач. випа́рювати, ви́парити 2, 3.

Бешкетника після батьківської випарки за добрий подарунок директорові гімназії було повністю реабілітовано (Речм., Весн. грози, 1961, 110).

Значення в інших словниках

1. випарка — ви́парка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. випарка — -и, ж. Дія за знач. випарювати, випарити 2), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випарка — ВИ́ПАРКА¹, и, ж., рідко. Те саме, що випа́рювання. Випарка розсолів може здійснюватись електродним нагрівом, що забезпечує високий коефіцієнт корисної дії (до 96 %) використання електричної енергії, відсутність викидів та чистоту продукції (з наук.-техн.  Словник української мови у 20 томах