Словник української мови у 20 томах

випаскудити

ВИ́ПАСКУДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм.

1. Забруднити чимсь.

– Де ти тинявся до ночі? Весь одяг випаскудив, тепер не доперешся (із журн.).

2. перен. Зганьбити; грубо вилаяти.

– Ти гадаєш, як в'язень, то вже його можна виганить, випаскудить із останнього? (С. Васильченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. випаскудити — ви́паскудити дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. випаскудити — -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Забруднити що-небудь чимсь. 2》 перен. Зганьбити; грубо вилаяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випаскудити — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. випаскудити — ВИ́ПАСКУДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Забруднити що-небудь чимсь. 2. перен. Зганьбити; грубо вилаяти. — Ти гадаєш, як в’язень, то вже його можна виганить, випаскудить із останнього? (Вас., III, 1960, 300).  Словник української мови в 11 томах
  5. випаскудити — Ви́паскудити, -джу, -диш гл. Изгадить, загадить.  Словник української мови Грінченка