випаскудити
ВИ́ПАСКУДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм.
1. Забруднити чимсь.
– Де ти тинявся до ночі? Весь одяг випаскудив, тепер не доперешся (із журн.).
2. перен. Зганьбити; грубо вилаяти.
– Ти гадаєш, як в'язень, то вже його можна виганить, випаскудить із останнього? (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)