Орфографічний словник української мови

випаскудити

ви́паскудити

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випаскудити — -джу, -диш, док., перех., розм. 1》 Забруднити що-небудь чимсь. 2》 перен. Зганьбити; грубо вилаяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випаскудити — ВИ́ПАСКУДИТИ, джу, диш, док., кого, що, розм. 1. Забруднити чимсь. – Де ти тинявся до ночі? Весь одяг випаскудив, тепер не доперешся (із журн.). 2. перен. Зганьбити; грубо вилаяти. – Ти гадаєш, як в'язень, то вже його можна виганить, випаскудить із останнього? (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  3. випаскудити — ЗАБРУДНИ́ТИ (про приміщення, подвір'я, посуд і под. вмістище чи місце — зробити брудним), ЗАПОГА́НИТИ підсил. розм., СПОГА́НИТИ підсил. розм., ЗАПА́КОСТИТИ підсил. розм., ЗАПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., ОБПАСКУ́ДИТИ підсил. розм., СПАСКУ́ДИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  4. випаскудити — ВИ́ПАСКУДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. 1. Забруднити що-небудь чимсь. 2. перен. Зганьбити; грубо вилаяти. — Ти гадаєш, як в’язень, то вже його можна виганить, випаскудить із останнього? (Вас., III, 1960, 300).  Словник української мови в 11 томах
  5. випаскудити — Ви́паскудити, -джу, -диш гл. Изгадить, загадить.  Словник української мови Грінченка