випещеність
ВИ́ПЕЩЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до ви́пещений 2.
Раптом він опинився в палаці, де веселилися напудрені та кучеряві пани і панії. Манірні, хитрі, жадібні, вони всміхались лагідно одне до одного, знімали маски і милувалися своєю випещеністю перед великим дзеркалом (Василь Шевчук);
Є в ньому якась внутрішня сила і теплота. Високий, симпатичний, випещений, але це суто чоловіча випещеність (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)