випивання
ВИПИВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. випива́ти.
Наб'ється людей – пальця просунути нікуди; говір-гомін – наче вода в лотоках шумує й клекоче; спірка і регіт; випивання та підкушування (Панас Мирний);
Усі охоче пристали на таку пропозицію й скинулись по карбованцю, тільки Іван Петрович Куторкін .. зважив за потрібне уточнити підставу для випивання горілки в такий день (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)