виписування
ВИПИ́СУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. випи́сувати.
Виписуванням слів із книжок для укладання майбутнього словника займалася дружина Б. Грінченка – М. Загірня (з наук.-попул. літ.);
Популярний донедавна спосіб продажу автомобіля шляхом виписування покупцеві генерального доручення (із правом продажу) став невигідним (із журн.);
– Мені здається, що не так ганьбить чоловіка виписування ґудзиків з Парижа, як дурні хлоп'ячі жарти, схожі на жарти сільських парубків... (І. Нечуй-Левицький);
Образно кажучи, сценарій треба писати двома руками: в одній – маленький тонкий пензель для виписування очей і вій, а в другій – великий пензель для широкого, розмашистого письма стокілометрових просторів, пристрастей, масових рухів (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)