виплавляння
ВИПЛАВЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. виплавля́ти.
У металургії важливим технічним винаходом на початку XX ст. став конверторний (томасівський) спосіб виплавляння сталі з чавуну з великими домішками сірки й фосфору (з наук.-попул. літ.);
Для виплавляння металевих сплавів у ливарних цехах звичайно використовують металобрухт відомого хімічного складу чорних і кольорових металів, спеціальні сплави (лігатури) та відходи власного виробництва (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)