виплавляти
ВИПЛАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИПЛА́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ПЛАВИТИ, влю, виш; мн. ви́плавлять; док., що.
Одержувати метал із руди способом плавлення.
Хтозна, чи не знайдемо ми в тій печері якихось пам'яток, які розкажуть нам, як саме скіфи добували руду й виплавляли з неї метал (В. Владко);
Вони [інки] не вміли виплавляти заліза, і це погубило їх (Ю. Бедзик);
Археологічні дослідження свідчать, що у І тис. до н. е. поділ праці у сфері чорної металургії спричинився до появи поселень, мешканці яких виплавляли якісну сталь (з наук. літ.);
Китайські металурги першими навчилися виплавляти цинк (з наук.-попул. літ.);
Можливості ливарного виробництва дозволяють виплавлювати рідку сталь в обсязі 220 тонн на місяць (з наук.-попул. літ.);
На таких, як оце ми з тобою, він [Батькопродавець] дивиться лише як на сировину, як на руду, з якої треба болванку виплавити! (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)