виплаканий
ВИ́ПЛАКАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́плакати.
До вас, мої єдині друзі, Я серце принесу розбите І очі, виплакані в тузі (В. Еллан-Блакитний);
Там, де не пройшли ще люди, зберегла ти [земле] виплакані в неба ласки і хорониш їх, як найцінніші подарунки (М. Івченко);
* У порівн. Далеко за лісом смутніло осіннє небо, як виплакані чиїсь думні очі (С. Васильченко);
// ви́плакано, безос. пред.
Чужа земля! Половецька! .. Скільки сліз тут виплакано темними ночами, скільки крові пролито і нелюдських мук зазнано! (В. Малик).
Словник української мови (СУМ-20)