виплаканий
ВИ́ПЛАКАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́плакати.
До вас, мої єдині друзі, Я серце принесу розбите І очі, виплакані в тузі (Еллан, І, 1958, 50);
// У знач. прикм.
Виплакані червоні очі блищали хворобливим блиском (Ле, Міжгір’я, 1953, 323).
Словник української мови (СУМ-11)