Словник української мови у 20 томах

виплутування

ВИПЛУ́ТУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. виплу́тувати і виплу́туватися.

При відлові диких птахів за допомогою сітки неправильне виплутування крил та лапок може призвести до значних ушкоджень птиці (із журн.);

Реальним інструментарієм для виплутування з нинішніх паливних тенет могли б стати пільгові кредити, проте темпи залучення їх дещо сповільнилися (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виплутування — виплу́тування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. виплутування — -я, с. Дія за знач. виплутувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виплутування — ВИПЛУ́ТУВАННЯ, я, с. Дія за знач. виплу́тувати.  Словник української мови в 11 томах