виплітка

ВИ́ПЛІТКА, и, ж., рідко.

Стрічка з дівочої коси; кісник.

Ой братічок [братик] сестрицю розплітав, А де ж тії виплітки подівав? (з народної пісні);

* Образно. Увійшла вже немолода, з виплітками сивини в густому волоссі жінка, що лагідними манерами, добротою і ще чимось приємним нагадувала йому турботливу матір (із журн.).

Значення в інших словниках

1. виплітка — -и, ж. Стрічка з жіночої коси.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. виплітка — Ви́плітка, -ки ж. Косоплетка, ленточка изъ косы. О. 1861. XI. Св. 27. Гол. Од. 50. Твої коси росплітав, — де твої виплітки подівав? Лукаш. 154.  Словник української мови Грінченка